Віртуальні виставки

Олесь Гончар - сівач прекрасного і мудрого

Віртуальна виставка-портрет 

до 105-річчя від дня народження

За Україну, за її долю,

 за честь і волю, за народ

  

Я з тих країв, де шерхнуть очерети

Віртуальна виставка-портрет до 85-річчя від дня народження Петра Гоця

           Поезія духу і боротьби

        21 березня — Всесвітній день поезії. Щиро вітаємо всіх з цим чудовим святом! Нехай слово, рима і мелодія наповнюють Ваші серця натхненням, добром, надією, вірою та любов'ю, а світ навколо роблять кращим. Хай звучить вічна і прекрасна ПОЕЗІЯ!                                                                                                               Поезія в усі часи завжди була важлива й потужна. За словами сучасної поетеси Катерини Бабкіної, “добре сформульовані думки, емоційно  дібрані слова, ритмізовані тексти мають змогу стимулювати людей, збурювати емоції відповідно до ситуації, додавати хоробрості чи рішучості, додавати особливих рис, які читачі можуть в собі знайти без підґрунтя.”                                                                                           Проникливі  вірші по-особливому розкривають образ України, її красу та велич. У чуттєвих рядках цієї поезії червоною ниткою проходить мотив патріотизму, любові до Вітчизни, багатогранності народу, його традицій та гордості за свою національну приналежність. Такі, здавалося б, зрозумілі істини покладені в основу цих віршів, але якої вони набувають змістовності та сили, коли промовляє їх майбутнє України.                                                                                                   Сьогодні Україна у вогні. Нині – це тяжка і болюча реальність. Кожен по-своєму будує своє теперішнє та майбутнє. Хтось захищає, хтось співчуває, допомагає, хтось творить. Але всі ми разом боремось за свою країну та свободу.     Ця боротьба, яка триває нині, - це боротьба не лише за людей і територію, а й за право бути собою, право самим вирішувати як жити і яке майбутнє обирати.                 Для вас, шановні читачі, ми зробили добірку найкращих видань  української поетичної класики  - від “Слова о полку Ігоревім” до текстів Тараса Шевченка й Лесі Українки, Олександра Олеся й Олени Теліги, Василя Стуса і Ліни Костенко…      

                   Слово о полку Ігоревім/ Упоряд. та приміт. О. Мишанича; іл., макет та худож. оформл. В. Лопати.- К.: Рад. школа, 1989.- 310с.: іл.

                   У віках безсмертне «Слово …» завжди привертало і привертає увагу багатьох письменників-перекладачів. До книги включено найкращі переклади класиків української літератури та сучасні переклади «Слова» на українську і російську мови.

 

                  

Шевченко Т.Г. Зібрання творів у шести томах. Т. 1. Поезія (1837-1847) / Тарас Шевченко.- К.: Наукова думка, 2003.-784c.

                 

Шевченко Т.Г. Зібрання творів у шести томах. Т. 2. Поезія (1847-1861)/ Тарас Шевченко.- К.: "Наукова думка", 2003.-784c.

 

 

                   Шевченко Т.Г. Кобзар / ред.- упоряд. М.І. Преварська.- К.: Велес, 2006.- 368с.

                   Поетичною геніальністю Тараса Григоровича Шевченка ми пишаємось перед усім світом. Він займає в душах українців почесне місце поруч з святими образами через те, що так розумів народ і співчував йому, як ніхто інший. А головне, Шевченко й понині будить і піднімає наш національний дух. Він зробив неоціненний вклад у формування свідомості українського народу як достойної європейської нації з багатим і славним історичним минулим. Збірка віршів, поем і балад під знаменитою назвою «Кобзар» Шевченка рекомендується для масового читача, зокрема школярам загальноосвітніх шкіл.

                  

 Франко І.Я.  Україно, моя сердечна нене. Вірші та поеми / І.Я. Франко.-К.:Велес, 2007.- 192с.
      У цій книзі надруковано поетичні твори із знаменитих збірок « З вершин і низин», «Зів’яле листя», «Мій ізмарагд», «Із літ моєї молодості»; славнозвісні поеми «Мойсей», «Іван Вишневський»,  а також поезії «Легенда про вічне життя», «Смерть Олега» яких немає в багатьох інших виданнях поезій І.Я. Франка.
  

 

 

                   Франко І. Я. Поезія; Іван Вишенський; Мойсей; Перехресні стежки / Іван Франко.- К.: Наук. думка, 2007.- 432с.- (Б-ка школяра).

                   У книзі вміщено поезію, поеми ''Іван Вишенський'' та ''Мойсей'' і повість ''Перехресні стежки''.

 

              

 

Українка Леся . Вибрані твори/ Леся Українка; передм. Клименко Г.А.. – К.: Шанс, 2013.- 512с. – (Серія «Шкільна бібліотека»).

Видання містить поезію та драматичні твори Лесі Українки, вивчення яких передбачено чинною навчальною програмою з української літератури Міністерства освіти і науки України.

         

   Українка Леся.  Поезії. Лісова пісня/ Леся                       Українка.- Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО», 2009.-                       320с.:іл.

                   Творчість Лесі Українки – великий скарб не тільки вітчизняної,  а й усієї світової культури. Читачам пропонується збірка творів видатної української поетеси. До видання увійшли вибрані поезії Л. Українки. Також на сторінках збірки представлена драма-феєрія «Лісова пісня» - справжній літературний шедевр.

 

              Українка Леся. «Я любила вік лицарства…». Вибрані твори/ Леся Українка.- К.: Країна мрій, 2008 – 368с.: іл.- (Б-ка школяра).

                   До видання включено вибрані вірші та драматичні твори видатної літераторки, без яких палітра української літератури втратила б свої найяскравіш і барви. 

                   Олесь Олександр. Вибране: для серед. та ст. шк. віку/ Олександр Олесь; упоряд. текстів, підготов. комент., прим. та навч. – метод. матеріалів Т.С. Бабкіної.- К.: Школа, 2002.- 352с.: іл. – (Шкільна хрестоматія).

                   До видання увійшли вибрані поезії Олександра Олеся, історична поема «Княжа Україна» та драматична поема «Ніч на полонині». Тексти згруповано за тематичним принципом. Читачеві стане у пригоді додаток до прочитаного, який містить матеріали про життєвий та творчий шлях письменника, літературно-критичні оцінки його творчості та інше.

                   Ольжич Олег. Вибрані твори/ Олег Ольжич; упоряд. О. Зінкевич; передм. Є. Сверстюка.- 2-ге вид.- К.: Смолоскип, 2009.- 664с.

Дане видання є найповнішою на сьогодні збіркою творів Олега Ольжича (Кандиби, 1907-1944) – одного з найвидатніших українських поетів ХХ століття, публіциста, ідеолога українського націоналізму, політичного і революційного діяча, закатованого у німецькому концтаборі Саксенгаузен.

                   Теліга Олена. Вибрані твори/ Олена
Теліга; упоряд. О. Зінкевич; передм. Р. Семківа; вступ. ст. Є. Сверстюка.- 2-ге вид., доповн.- К.:Смолоскип, 2008.- 534с.

     Видавництво «Смолоскип» презентує 2-ге, доповнене видання вибраних творів Олени Теліги – політичної діячки і поетеси, розстріляної фашистами в 1942 році в Бабиному Яру. Книжку доповнює важлива стаття про життя і творчість Теліги, яку написав її побратим – Олег Штуль-Жданович, а також – численні спогади інших соратників поетеси.

                  

 

Вінграновський М.С. Вибрані твори: у 3-х т. Т. 1: Поезії/ М.С. Вінграновський; передм. Т. Салиги; худож. оформ. Л. Бейгера.- Тернопіль: Богдан, 2004.- 400с.- (Серія «Маєстат слова»).

  До першого тому вибраних творів видатного українського письменника М. Вінграновського (1936-2004) ввійшли його поезії, створені впродовж 1954- 2003 років. Його віршам, що належать до найвидатніших здобутків українського слова властивий глибокий ліризм міцно й органічно вкорінений у традиції народної творчості та національної класичної літератури.                                      

    

  Вінграновський М.С. Вибрані твори / М.С. Вінграновський;       упор. М. Лазарук.- К.: Смолоскип, 2013.- 872с. – (Серія «Шістдесятники»).

    

  Дана книга відкриває ще одну, до кінця не вивчену сторінку знаменитого періоду історії українства – шістдесятництва а саме: поетичного таланту одного з найпомітніших з шістдесятників поета, прозаїка, режисера, кіносценариста й актора Миколи Вінграновського (1936-2004). Крім авторських поетичних і прозових творів, книга містить багату бібліографію і довідкову базу, а проблематика, порушена у передмові, літературно-критичних статтях і примітках, вишукує нові грані досліджень.

           

    

Стус В. С. Вибрані твори/ Василь Стус; упоряд. Д. Стус.- 2-ге вид.- К.: Смолоскип, 20014.- 872с. -– (Серія «Шістдесятники»).

   У виданні уперше в повному обсязі представлено магаданську версію збірку «Палімпсести», створену поетом у селищі Матросова Магаданської обл. в 1977 – 1979 рр. Окрім того, поетичний доробок В. Стуса репрезентовано вибраними віршами зі збірок «Круговерть», «Зимові дерева», « Веселий цвинтар»,    « Час творчості» та програмними текстами різних періодів, що не увійшли до збірок.

                

   Стус В.С. Вибрані твори/ В.С. Стус.- Донецьк: ТОВ «ВКФ «БАО», 2011.- 352с.: іл.

Василь Семенович Стус – класик української літератури ХХ століття. Він став на смертельний двобій із тоталітарним режимом і залишився в пам’яті людській як нескорений поет-борець.                                                                                     Крім поетичних творів до книги включено публіцистичний лист Василя Стуса «Я обвинувачую» - шедевр вітчизняної демократичної думки.

                  

 Павличко Д.В. Ялівець: Поезії/ Д.В.Павличко; упоряд. і передм. Р.М. Лубківського; іл. В.В. Кузьменка.- К.: Веселка, 2004.- 399с.:іл. – (Шк. б-ка).

Книга представляє поезії Дмитра Павличка у тематичній і жанровій різноманітності та повноті.                                                                                

          

Костенко Л.В. Триста поезій/ Л.В.Костенко.-К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2014.-416с.

     Ліна Костенко – одна з найулюбленіших сучасних поетес України. Володарка престижних літературних відзнак, серед яких Шевченківська премія, премія Антоновичів, премія Петрарки.                                                                               До запропонованої збірки увійшли найвідоміші її вірші з різних періодів творчості — від ранньої поезії до сьогодні, а також уривки з романів у віршах «Берестечко» та «Маруся Чурай». Читайте рядки, які торкаються серця! «Життя іде і все без коректур», «Світлий сонет», «Розкажу тобі думку таємну», «В маєтку гетьмана Івана Сулими», «Вже почалось, мабуть, майбутнє» та інші твори.

 

 

   Сосюра В. М. Твори у 4-х т. Т.4 / В.М. Сосюра.- К.:Дніпро, 1987.-414с.

      Основу четвертого тому творів українського поета (1898-1965) складають поезії 1956-1964 років.

     

Богачук О.Т. Горно: Поезія/ О.Т. Богачук.- К.: Дніпро, 1984-214с.

               До збірки волинського поета Олександра Богачука ввійшли кращі твори з його попередніх книжок. Віршам автора притаманні публіцистична пристрасність і лірична схвильованість. Значне місце в збірці займає поема про трагедію волинського села Кортеліси « Стогін землі».

 

   

  Мах П. П. Корогва: Поезії/ П.П. Мах.- Луцьк: Надстир’я, 2008.- 180с.

     Книга  поезій Петра Маха «Корогва» возвіщує козацьку, повстанську і новочасну волю.  

     
Мах П.П. На білих крилах рушників: Поезії/ П.П. Мах.- Луцьк: Надстир’я, 1998.- 59с.

   У цій збірці розміщені поезії, які підібрані за принципом: національна ідея в контексті державотворення, віковічної боротьби за волю,  розбудову Незалежної Соборної України.         

                                                                                           

    Назарчук Л. М. Шоста зупинка: Поезії/ Л.М. Назарчук. – Луцьк: Вежа-друк, 2012.-80с.

     «Шоста зупинка» - поетична філософія життя                Лукаша Назарчука. Символічно, що    це ще й шоста         книга автора, котрий «народився у центрі Полісся» і          понад усе      любив свою землю і її людей. 

 

    В усі часи починаючи з давніх-давен, коли люди піднімались на битву за своє              право жити, поруч з мечем воювало і слово: руйнівне,  могутнє, непереможне...                 Саме такою є словесна "зброя" багатьох українських письменників, які в страшні             роки лихоліття піднімали народ на боротьбу з ворогами. Ще далекого 1943 року              український поет Павло Тичина у переломний період Другої Світової війни                      написав вірш  "Я стверджуюсь", який є актуальним і понині.

                                  Я єсть народ, якого Правди сила                                                                                                                        ніким звойована ще не була.                                                                                                                                Яка біда мене, яка чума косила! —                                                                                                                     а сила знову розцвіла                                                                                                                                         Фашистська гидь, тремти! Я розвертаюсь!                                                                                                     Тобі ж кладу я дошку гробову.                                                                                                                            Я стверджуюсь, я утверждаюсь,                                                                                                                                                  бо я живу.

 Використані джерела:

 http://33.zosh.zt.ua/do-vsesvitnogo-dnya-poeziyi/

https://www.yakaboo.ua/ua/kobzar-901479.html  

http://www.poetryclub.com.ua  

Талановите слово волинянки Маргарити Малиновської

 

          В ці осінні дні минає 80   років від дня народження нашої талановитої землячки, літературного критика і письменниці Маргарити Юріївни Малиновської. Народилась Маргарита Малиновська 22 листопада  1941 року в с. Уйма Локачинського району Волинської області (згодом село злилося з районним центром Локачі). Батько письменниці Юрій Олександрович був учасником німецько-радянської війни, кавалером орденів слави, персональним пенсіонером. Мати Людмила Федорівна працювала в торгівлі. Незабаром сім’я переїхала до Луцька, де придбала власний будинок, який до наших днів не зберігся.                                      1958 року  Маргарита закінчила Луцьку середню школу №1. Навчаючись у школі, дівчина цікавилася технікою, фотографією, їздила на мотоциклі, писала вірші, редагувала шкільну газету «Потиличник», виступала на літературних вечорах, в яких брали участь волинські поети. У 10 класі письменник Петро Мах порадив випускниці співпрацювати з обласною газетою, тож невдовзі її замітки з’явилися на шпальтах цього видання.                                                                                      Після школи Маргарита Малиновська чотири роки працювала літературним працівником і завідувачем відділу в районних газетах на Волині. Навчалася на факультеті журналістики Львівського, а потім Київського університету, який закінчила 1966 року.                                                                                                                 Працювала керівником відділу критики журналу «Вітчизна» і заступником головного редактора газета «Літературна Україна», на Київській кіностудії ім. Олександра Довженка. Була відповідальним секретарем комісії з драматургії Спілки письменників України.                                                                     '                           Від 1963 року виступала з літературно-критичними статтями та рецензіями у всеукраїнських і всесоюзних газетах і журналах. Ще не маючи власної книги 1965 року Маргарита Малиновська стала членом Спілки письменників України. Вона видає ряд книжок літературно-критичних нарисів і статей. Це такі як «Синтез важкої води» (1967), «Любов до життя» (1968), «Олесь Гончар» (1971), «Дерево дружби (Леонід Леонов і Україна)» (1979).                                                                               Письменник Іван Чернецький зазначив про Маргариту Малиновську, що  «писала  вона завжди цікаво, проблемно, гостро, безкомпромісно. Літературні пародії були дуже дошкульними і влучними. Серед критиків, які підтримали роман Олеся Гончара «Собор», вона була найпершою. Високопоставлені партійні чини не простили Маргариті Малиновській позитивну рецензію на роман». Через певний час її вигнали з роботи, і кілька років вона не могла ніде надрукувати жодного свого слова. Роки вимушеного безхліб’я були неймовірно тяжкими. Маргарита починає писати трилогію про свою Волинь, сподіваючись хоч цим розбити кам’яну стіну  й знов вийти до читача.                                                                                                 З-під її пера вийшли такі романи: «Гримучі озера» (1977), «Полісся» (1980). На жаль, роман «Стохід», завершальний в трилогії  і досі залишається рукописом і знаходиться в літературному музеї в Києві. В роки роботи над  трилогією Малиновська не полишає літературознавства, художню критику. Її яскравий талант набрав сили і слід було сподіватися на нові зустрічі з оригінальними, талановитими творами Малиновської. Та раптом все обірвалося. Так і лишився на столі, за яким вона сиділа в останні хвилини життя, недописаний аркуш, недописаний рядок, а значить, вже ніким і ніколи не написані книги так, як їх могла написати Маргарита Малиновська.                                                                                Померла письменниця в Києві 22 жовтня 1983 року за місяць до свого 42-річчя при загадкових обставинах. Поховано Маргариту Малиновську в Луцьку.               Два десятка літ віддала вона літературі, була творцем правдивого українського слова. ЇЇ ім’я вписане   на сторінках «Української літературної енциклопедії».                       У доробку нашої землячки, крім художніх прозових та поетичних творів, чотири книги літературно-критичних статей та майже сотня публікацій у газетах і журналах.

                   У осені своя принада

                   Майстриню навіть не проси-                                                                                                                                                                                                                                           Чванливі неба   зорепади 

                     Сипне без жалю на ліси.

 

                   І якось впевнено і вміло

                   Відтінить дуб осики ляк.

                   І контуром тонким, вразливо

                   Берізку виведе на шлях.

 

                   А от здивовано, принишкло

                   У горобини на плечі

                   Розвісить в китицях намисто

                   Й пташині поведе ключі.

                                                М. Малиновська

         

 

Малиновська М.Ю. Синтез важкої води: новела одного року /М.Ю.Малиновська.- К.: Радянський письменник, 1967.

          У книзі подаються літературно-критичні статті та  нариси  письменниці. У статті « Синтез важкої води» авторка рішуче виступає проти експлуатації нового жанру, користуючись яким автори намагалися «побудувати поблизу фігуральної чеховської «попільнички» цілі системи доморощеної філософії…». Її обурювала бездумність, яка останнім часом почала панувати в творах малих жанрів. «Від творів «малої прози», - підкреслювала письменниця, - від малих форм хочеться чекати тільки глибоких, вагомих думок».

         

 

Малиновська М.Ю. Любов до життя: нотатки критика /М.Ю.Малиновська.-К.:Дніпро, 1968.

         

         

 

Малиновська М.Ю. Гримучі озера. Полісся/М.Ю. Малиновська.- К.: Дніпро,1983.- 472с.

          У романі «Гримучі озера» відображено передвоєнний час у Західній Україні, створено яскраві характеристики героїв – Савелія Озимка, Марека    Бобровицького, Гната Боровика та інших, прототипами яких були  земляки-волиняни автора.

    У «Поліссі» описано  чорну ніч фашистської окупації у містах і селах Волинського краю, перші роки визволення,  коли відлуння війни ще гостро позначалося на долях героїв, та їх стосунках.

 

Малиновська М.Ю. Полісся: роман /М.Ю.Малиновська.-К.:Рад.письменник,1980.-231с.

         

 

Малиновская М.Ю. Гремучие озера: роман/М.Ю.Малиновская.-М.:Молодая гвардия, 1979.-317с.

          Роман «Гримучі озера» побачив світ у 1977 році, того ж року роман було перекладено на російську мову.

         

 

Маргарита Малиновська: матеріали про життя і творчість письменниці// «Роде наш красний…» Волинь у долях краян і людських документах. Т.І.-Луцьк: Вежа,1996.-С.105-155.

          Подані матеріали з фондів Волинського обласного краєзнавчого музею та сімейного архіву Малиновських, а також спогади людей, які добре знали письменницю, спілкувалися з нею. дослідників її творчості особливо зацікавлять сторінки із щоденника, якого ще школяркою вела майбутня письменниця, нотатки із її записних книжок, автографи віршів та автобіографії, листи, написані нею до батьків і брата, а також автографи листів незабутніх Олеся Гончара та Леоніда Леонова до Маргарити Малиновської.

 

Маргарита Малиновська //Уроки рідного слова. Письменники волині – дітям.- Луцьк: Вид-во «Волинська обласна друкарня», 2003.- С.111-113.

          Подається коротка біографія письменниці та невеликий уривок з роману «Полісся».

 

Штинько В. Душа твоя в небі Полісся: [ про життя і творчість Маргарити Малиновської ] /Валентина Штинько// Волинь.- 1996.- 28 листопада.- С.2

 Штинько В. Чому Маргарита Малиновська не поїхала у Гарвард?: [ Маловідомі штрихи біографії]/ Валентина Штинько// Волинь.- 2003.- 21 жовтня.
 

Федчук В. Зоря її таланту/ Василь Федчук// Волинь.- 2006.- 21 листопада.

 

Федчук В. Талановите слово Маргарити Малиновської/ Василь Федчук// День.- 2011.- 18-19 листопада.

 

Штинько В. Зоря її таланту/ Валентина Штинько// Волинь.- 2011.- 26 листопада.-С. 11.

                                                                      Інтернет ресурси

https://day.kyiv.ua/uk/article/poshta-dnya/talanovite-slovo-volinyanki-margariti-malinovskoyi

https://violity.com/108390463-margarita-malinovska-sintez-vazhkoi-vodi

https://esu.com.ua/search_articles.php?id=61213

 

 

 

 

 

                            

 

 

Казковий простір світів  Дари Корній

                                           (до 50-річчя від дня народження)

Якщо ти сієш добро і кажеш, що світло -це краще, ніж темрява, то така література мусить бути.                                                                                                     Дара Корній

Дара Корній (справжнє ім'я - Мирослава Іванівна Замойська) — українська письменниця-прозаїк. Лауреат третьої премії Коронація слова, 2010 року за роман «Гонихмарник».                                                                                                         Народилася 1970 року в селі Секунь Старовижівського району Волинської області. Середню школу закінчила в селі Княже Сокальського району Львівської області.Вищу освіту здобула у Львові. Закінчила журналістсько-редакторське відділення Українського поліграфічного інституту. Працює у Львівській національній академії мистецтв.                                                                                              Дара Корній писала спочатку для дитячої аудиторії, для журналів «Ангелятко», «Ангеляткова наука», та для підлітків (журнали «Крилаті», «Однокласник»). Перший її виданий великий твір, опублікувало видавництво «Клуб Сімейного Дозвілля»  2010. Це був роман «Гонихмарник», написаний в жанрі міського фентезі. Роман приніс авторці третью премію літературного конкурсу Коронація слова 2010 року, в номінації «роман», був удостоєний відзнаки «Дебют року» від видання «Друг читача» та став лауреатом премії асамблеї фантастики «ПОРТАЛ-2011» — «Відкриття себе» імені В. І. Савченко. Після публікації першого роману Дара Корній отримала неофіційне звання «української Стефані Майєр».                                                                                                                                  ЇЇ захоплення - дохристиянська міфологія, праукраїнські вірування, етнографія, казки, народна музика, книги.

 

Корній  Дара . Чарівні істоти українського міфу. Духи природи  / Д. Корній.- Харків: ТОВ «Видавництво «Віват»», 2017. – 319 с.

         Ця книжка — чарівна. Ви не просто погортаєте її сторінки — ви поблукаєте стежками правічного лісу, почуєте його дихання, подивитесь в очі старенькому лісовикові, послухаєте чугайстрову сопілку. Може, вам  прошепоче мавка або побалакає з вами поважний цар    Ох…                                                                                    Ви постоїте біля річки — заскочите русалок за їхніми пустощами, а звідти недалеко й на гостину до суворих болотяника й болотяниці. А далі — прогулянка полем і луками, де вас зустрінуть і польовик, і спориш, і луговик… Та й вітри з повітрулями супроводжуватимуть вас під час мандрівки. І насамкінець свої таємниці відкриють духи пір року. Перед вами постане величезний і дуже цікавий шар культурної спадщини давніх українців, химерний світ чарівних істот праукраїнської міфології, досліджений і опрацьований Дарою Корній.         

 

 Корній Дара. Гонихмарник  : роман / Д. Корній, передм. Люко Дашвар; худож. А. Єрьоміна. – Х.: Кн. Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2010. – 336с. : іл.

   У життя Аліни вриваються чари, яким вона не здатна протистояти, і кревний ворог Градобур — заклинач дощу. Щоб перервалася нарешті низка нещасть, що переслідують уже кілька поколінь її родину, потрібна жертва! Невже героїня покладе на вівтар вистраждане кохання до дивного юнака у чорному, що зветься Кажан? Кажан - Дводушник. Треба мати дуже прозорливе, дуже українське серце, щоби побачити дводушників. Дара Корній — побачила. І не втаїла від нас, читачів, історію, у якій реальне життя переплелося з містикою українських легенд так логічно, що не повірити у це просто неможливо. Бо ми теж — частина легенд майбутнього, де не буде комп'ютерів і високих технологій, а тільки Людина, Любов і боротьба між Добром і Злом. Саме про Любов, про боротьбу між Добром і Злом роман Дари Корній «Гонихмарник». Ви читатимете, а над вами витатиме легкий вітерець справжньої української магії...

 

Корній Дара. Тому, що ти є: роман/ Д. Корній; голов. ред. С.С. Скляр, передм. М. Іванцова- Харків : Кн. клуб "Клуб сімейного дозвілля", 2013. – 236 с. - (Коронація слова)

Долі головних героїв роману «Тому, що ти є», Оксани та Олександра, перетнулися в ранньому дитинстві, ще в дитсадку провінційного містечка. Чи буває, щоб у такому тендітному віці запало в душу людини зерно єдиного, справжнього, високого кохання? Хто знає… Кохання визначають як почуття. А коли воно є відчуттям, способом життя, твоїм єством? Коли ти без коханої людини — мов інвалід без життєво необхідного органу? І спроби замінити це ТВОЄ чимось чужим, «донорським», органом провалюються одна за одною, бо те чуже не приживається. Чи може таке кохання нарешті пробудити взаємність, підпалити своїм вогнем того, хто поки що бачить у тобі лише друга?

Корній Дара . Зірка для тебе : роман / Д. Корній. – Харків : Кн. клуб “Клуб Сімейного Дозвілля”, 2016. – 304                                                                                       Вона — Зоряна, Зірка. Він — Сергій, Лічозір. Ці двоє дивні, і вони не могли не зустрітися, хай навіть ця зустріч принесла обом страждання. Історія їхнього кохання почалась як чудесне визволення зі світу самотності, страху та гріха. Ці двоє пізнали божественну радість і єднання душ. Але невдовзі настануть часи туги, і вони мають подолати їх любов`ю, якої ще не було: ось вона, беріть, володійте, ця зірка — для вас.

.

      Корній Дара. Зворотний бік світла: роман/            Д. Корній.- Харків: Кн. клуб «Клуб Сімейного Дозвілля, 2012.- 320с.

   Світло не може існувати без темряви, а інколи вони навіть закохуються одне в одного: Птаха — світла безсмертна, Стриб — темний. А от Мальва ще не визначилася, більше того — дівчина донедавна й гадки не мала про своє покликання і про те, чия кров тече в її жилах. До сімнадцяти років Птаха берегла її як зіницю ока, та вже час її квіточці розпускати пелюстки — чорні чи білі, новонароджена безсмертна обиратиме сама! Зазирніть у чорну душу темного безсмертного — і ви побачите там кохання, яке виточило лють. Сутінки спустилися на світ Чотирьох Сонць, коли лихий Стрибог, стоячи на Дівич-горі, віддавав накази нищити, палити все, що було дорого Птасі — на той час безпорадній дівчинці. Це згодом вона стане найсильнішою зі світлих безсмертних і… пробачить йому, і покохає, і приборкає звіра… 

 

 

Корній Дара. Зворотний бік Темряви: роман/ Д. Корній.- Харків: Кн. Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2013.-320с.

  Разом зі своїм батьком темним безсмертним Стрибогом Мальва перейшла до світу темних. Її наставниця Птаха свідомо пішла на цей учинок, адже вважає, що Мальва сама повинна зробити вибір: на чиїй стороні їй залишитися. Могутність дівчини зростає день у день, а знання – щогодини, та невдовзі вона дізнається про зворотний бік темряви… То чию сторону врешті-решт обере Мальва, адже від цього залежить майбутнє, і не лише її?    

 

     Корній Дара. Зворотній бік Сутіні: роман/ Д. Корній.-  Харків: Кн. клуб “Клуб Сімейного Дозвілля”, 2016.-288с.            Здавна між Темними та Світлими немає миру. Стриб покинув рід свого батька, володаря Тьми, заради Світлої жінки. Та вона пішла й заборонила шукати себе. А ось його доньку, Мальву, полюбила як рідну. Минули роки. Разом зі своїм батьком Мальва перейшла до світу темних. Вона повинна сама зробити вибір, на чиєму боці їй залишитися. Сили дівчини зростають... Та світ міняється. Заклопотані боги не одразу помічають постать у сірому каптурі. Чи зможуть Світло і Пітьма здолати сіре павутиння Сутінок?

 

Корній Дара, Зворотний бік Світів: роман/ Д. Корній.- Харків: Кн. клуб  «Клуб Сімейного Дозвілля, 2016.- 316с.

Любителі історій у стилі фентезі радійте: побачила світ книга української фантастки Дари Корній «Зворотній бік світів». Це продовження пригод Мальви Задорожньої, яка опиняється у світі прадавніх  слов’янських богів. Дуже часто читач може провести паралелі із сучасною суспільною ситуацією, якій бракує рівноваги. Головна героїня цього твору виступає надією відновлення гармонії міфічного світу. Тому що поєднує у собі людську та «неземну» природу. Її коханий Остап також має багато талантів, які приносять не тільки радісні хвилини.Але закохані прагнуть бути разом та зробити все для порятунку навколишнього світу. Пориньте у подробиці на сторінках книги.

Корній Дара. Щоденник Мавки: роман/ Д. Корній.- Харків: Кн. клуб «Клуб Сімейного Дозвілля, 2014.- 304 с.

Вона тендітна, красива, зворушлива, любляча, із суминкою в очах та зраненим серцем. Вона - Мавка, яка колись не померла, зате відродилась для помсти. Вона Магдалена - витончена жінка, що вміє закохати чоловіків лише у свій погляд та не поступитись місцем жодному з них. Він вільний птах, закоханий у природу, мужній, чуттєвий, щирий, самотній. Він - Мамай, народжений не в тому столітті, не у той час, зберігший козачу душу, який живе для себе, заради себе і зі собою. Він Олексій - київський художник, чиї картини не залишають байдужим, самітник, що не підпускає у життя нікого, бо жити самому для нього не так вже і погано. Вони двоє такі різні, але такі схожі. Вигадані-створені один для одного, частинки цілого, що знайшлися.

 

Корній Дара. Місяцівна:роман/ Д. Корній.- Харків: Віват, 2019.-352с.

Альбіносів, таких як Тереза, називають людьми Місяця. Мама Василина, прагнучи врятувати її після автомобільної аварії, передає старовинний оберіг — лунницю, що багато століть супроводжує жінок із давнього шляхетного роду Коморовських. Однак після цього життя Терези кардинально змінюється: з настанням повні щось лихе наче вселяється в дівчину. Щоб здолати зло, Терезі доведеться розплутати страшні родинні таємниці, зазирнути в очі власному майбуттю та знайти своє призначення.                                        

 

 

Львів. Смаколики. Різдво. / [ Д. Корній, Н. Нікалео, Т. Белімова, А. Хома, В. Гранецька, А. Нікуліна, Л. Долик ].- Харків: Кн. клуб «Клуб Сімейного Дозвілля, 2016.- 256 с.

      У кожній з цих історій – народження… Нового почуття, нової надії, нового змісту, нових спогадів… У святковій різдвяній колотнечі на площі Ринок вони можуть раптово опинитися поряд з вами – герої цих оповідань, що кохали, страждали, раділи. Це наче уривки сповіді, випадково підслуханої у затишній кав’ярні за філіжанкою духмяної кави та теплим марципаном… Наче святковий львівський пляцок, де яскравими начинками, з любов’ю зібраними добрими чарівницями-господинями, сучасними українськими письменницями, стануть надія,романтика, вірність та віра в народження нового життя.                                

Львів. Кава. Любов./ [ Д. Корній, Н. Нікалео, Т. Белімова, В. Гранецька ].- Харків: Кн. клуб «Клуб Сімейного Дозвілля, 2015.- 272 с.

          Це історії про закоханих та покинутих, про щасливих і тих, хто загубив себе, про романтику та буденність, про жінок і чоловіків, про тебе й про мене. Деякі з цих оповідань солодкі, як збиті з ваніллю вершки або справжнє кохання. Інші — гіркі, як свіжозварена кава або спогади про доленосні події нашого недалекого минулого. Треті ще довго залишають по собі аромат цинамону, мускатного горіха та містичних збігів... 

 

     Львів. Вишні. Дощі./ [Д. Корній, А. Рогалико, Н.  Нікалео,  А. Хома, Т. Белімова, Л. Долик, Н. Лапіна, С. Горбань, А. Нікуліна, Н. Ліщинська].- Харків: Кн. клуб «Клуб Сімейного Дозвілля, 2017.- 192 с.

        Нова збірка вже знайомих, відомих та улюблених авторів про Львів, кохання і красу. Красу душі, стосунків і природи — тепер у весняному настрої. Коли природа перероджується, люди переживають із нею: повороти долі, подарунки, несподіванки… Дощі розказують втомленій бруківці підслухані на небі думки, побачені на землі історії про неймовірне кохання, захлинаються від обурення, оповідаючи про зраду й підлість. Особливі львівські вишні-морелі теж мають душу і почуття. Вони творять дива, поєднуючи людські долі. І відчувають так само, як люди: сміються і плачуть, радіють і журяться, і всихають від нерозділеного кохання… Справжні почуття на сторінках оновленої, по-весняному свіжої книжки!     Романтичне місто, романтичний настрій, солодкі розмови про любов із присмаком стиглих вишень на вустах — ось те, що вас огорне в цій книжці.. Грім серед ясного неба розріже навпіл усі сподівання закоханих і смачно заллє густим дощем розчарування та нової надії. Адже то лише початок цікавої і тривалої історії в оповіданнях про старовинне місто невичерпних таємниць.

Література для дітей.

 

     Корній Дара. Казки для слухняних малят: казки/ Д. Корній.-  Київ: Український пріоритет, 2013.- 32с.

        Збірка казок-вигадок для слухняних малят. Проілюстрована донькою авторки.

 

 

Корній Дара. Петрусь Химородник /Д. Корній.- Вінниця:Теза, 2016.- 256с.

         У найчарівнішу пору року, на Івана Купайла, коли сходить на землю Сила Сварожа, коли превеликої моці набувають духи, добрі й лихі, Петрусеві доведеться шукати чарівну квітку папороті. І під час того іспиту від його мужності залежатиме доля не тільки людей, а навіть самих богів. Проти нього постане лихе воїнство підступної Мари. І пропав би Петрусь, згинув би… але ж серед його друзів – Домовик Дрім і Лісовик Пугач, Віла Жива й сестра її Стрига. Але ж так хочеться повернутися додому, та він не простий дванадцятирічний хлопчик, він — химородник.                                                                      

 

Диво на Різдво/ уклад. Д. Корній; ред. О. Рибка;   іл. Я. Фафелова.-Харків:Віват, 2018.- 64с.

       У різдвяну ніч стаються дива: зорі сяють яскравіше, зимове повітря набуває казкового присмаку, починаються найцікавіші пригоди. Завжди хочеться подовжити цю радість, вловити невагомий, особливий різдвяний настрій. Зробити це дуже просто — різдвяний дух є в кожному оповіданні цієї збірки. Поряд з її героями відчуваєш красу і магію свята. Вони залюбки стають провідниками у світ, сповнений добра та любові. Ці історії солодкі, як мандаринки, зігрівають, як імбирний чай з медом, дарують надію, як перша різдвяна зірка. Щасливого Різдва!

 

Запрошуємо Вас  поринути в казковий простір світів Дарії Корній.

віртуальна виставка 1 from Ольга Шумік

                                     Віртуальна виставка

Улас Самчук – син Волині, громадянин світу

                  (до 115-ої річниці від дня народження)

   

   

«…не лишилось  сумніву, що його  талант        належить до тих, яких лише кілька видає з себе народ на століття  і які творять велику літературу.»

                                                                                                                                           Марія Білоус- Гарасевич

            1905-1987

        Один із видатних майстрів української прози ХХ століття Улас Олексійович Самчук народився 20 лютого 1905р. в с. Дермані на Рівненщині (тепер Здолбунівський район Рівненської області) в селянській родині.                                     Про свій рід і своє життя розповів у книгах спогадів «На білому коні»(1955) та  « На коні вороному»(1975),  як і в інших книгах мемуарного характеру – «П’ять по дванадцятій»(1954), «Планета Ді -Пі»(1979) та романі – хроніці «Чого не гоїть огонь» (1959).                                                                                         Початкову освіту здобув у Дерманській сільській школі. Далі навчався у Кременецькій гімназії, з останнього курсу якої його забрали у польське військо, а 23 серпня 1927 року він дезертирував з війська, після чого потрапив до Німеччини. Вступив на навчання до Бреславського ( нині Вроцлавського) університету, згодом переїхав до Праги. Там навчався в Українському університеті. Жодного вишу не зміг закінчити. Кожну науку Улас Самчук опановував без учителів, самотужки. Бездоганно володів німецькою, польською, чеською, російською, менше французькою мовами.                                                                  Друкуватися почав рано. Перше друковане оповідання «На старих стежках» опублікував у 1926 році. Широке визнання Улас Самчук здобув повістю «Марія» (1933) про Голодомор 1932 – 1933 рр. У цей час працює над повістю «Кулак» і найвизначнішим своїм творчим досягненням – романом – трилогією «Волинь». Цей епопейний твір – гімн Волинській землі, його самобутнім людям, селянській праці, любові до землі, сімейним підвалинам народного життя. 1939 р. У. Самчук видає збірку оповідань «Віднайдений рай» і роман «Гори говорять».                                          

     У Чехословаччині Улас Самчук жив з 1929 по 1941 рік. 1941 року в складі однієї з похідних груп ОУН повернувся на Волинь до Рівного, де був редактором газети «Волинь». Ці роки перебування на Україні мали важливе значення для подальшої його творчості. 1943 року він був заарештований нацистами за свої патріотичні переконання. Його було вивезено до Німеччини на слідство, звідки він уже не повернувся. У 1944 – 1948 роках жив у Німеччині,  був одним із засновників і головою літературної організації українських емігрантських письменників – Мистецького українського руху (МУР). Після переїзду до Канади у 1948 році був засновником ОУП «Слово».

             Близько чотирьох десятків років письменник  працював над панорамним романом «Ост». У кожному з трьох томів «Осту» відтворена важлива віха української історії ХХ  віку.                                                                                    Є в письменницькому доробку У. Самчука романи «Юність Василя Шеремети»(1947) та   «На твердій землі»(1967). Окремої уваги заслуговує публіцистична прозаїка. Тут нариси і спогади, втілені на письмі враження від подорожей. Серед них такі книги, як  «Слідами піонерів», «Живі струни», «Сонце з заходу», «В країні занепаду й руїни» тощо.                                                                                             Помер Улас Самчук 9 липня 1987 року в Торонто.                                                      Улас Самчук найповніше втілив у своїй творчості долю українського народу в ХХ столітті. Його твори висувалися на здобуття Нобелівської премії.    

           Ім’я Уласа Самчука було добре знане за кордоном і майже невідоме в Україні. Тільки в роки незалежності його твори почали видаватись в Україні, кращі з яких було внесено до шкільних і вузівських програм, про нього заговорили літературознавці, з-за океану повернулись документи, рукописи та меморіальні речі письменника, українці змогли побачити закордонні видання його творів.                             Вашій увазі пропонується віртуальна книжкова виставка «Улас Самчук – син Волині, громадянин світу». В експозиції представлені твори письменника українською мовою, матеріали про творчий і життєвий шлях Уласа Самчука представлені окремими виданнями, статтями з періодичних видань та матеріалами наукових конференцій.   

                                              Твори Уласа Самчука

                         

Самчук У.О. Марія : роман / Улас Самчук.- К.: Школа, 2007.-130с.

       Роман «Марія» (1933) – перший в українській літературі художній твір про примусову колективізацію, так зване розкуркулення справжніх господарів землі, трудівників-хліборобів про голодомор тридцять третього року. Написаний він у високому стилі хроніки життя жінки-селянки, яка мимохіть підноситься до символа України.

Самчук У.О. Волинь:роман у 3-х частинах./Улас самчук.-Острог.- Львів:Вид-во НаУОА, «Сполом», 2005.-632с.

Трилогія «Волинь» Уласа Самчука (1905—1987) — художній літопис української історії XX століття. У центрі роману-епопеї — широка панорама селянського життя.         Ця книга — гімн волинській землі, її самобутнім людям, гімн селянській праці, любові до землі, сімейним підвалинам народного життя. Письменник створив неповторну художню панораму своєї епохи, показав рідний народ у періоди вирішальних випробувань.

 

  Самчук У.О. Юність Василя Шеремети: роман/ Улас Самчук.- К.: Знання, 2014.- 278с.-(Класна література).                                                       Це роман про життя молодого покоління українських інтелектуалів у повоєнний і пореволюційний час. У складних національних і політичних умовах головний герой твору та його товариші – учні Кременецької української гімназії – швидко дорослішають, набувають соціального досвіду і переходять від юнацьких пристрастей та захоплень до усвідомлення відповідальності за свою долю, своїх друзів, батьків, своєї землі.

 

  Самчук У.О. Гори говорять: роман/Улас Самчук.- К.: Школа, 2007.- 183с.                                        Історію часом розповідають гори, треба лише почути її. У романі “Гори говорять” Уласа Самчука є все: жорстокі події Першої світової війни, шалене кохання гуцула і мадярки, сильні характери мужніх чоловіків.       Усі події розгортаються у благословенних українських Карпатах. Українці усвідомили себе народом, але змушені брати участь у братовбивчій війні, яку йому нав’язали на його ж землі дві імперії — Росія та Австро­-Угорщина.

   

   Трилогія Уласа Олексійовича Самчука (1905–1987) «OST» (роман «Морозів хутір», «Темнота», «Втеча від себе»), створена й опублікована в еміґрації, перевидавалась в Україні вперше до 100-річчя письменника. Це епопея У. Самчука про долю України в історичному просторі, про випробування політичної нації на ґрунті менталітету українців.                                                         У центрі уваги прозаїка — селянська родина Морозів, вихідці з якої прямують у різні соціальні середовища, де й реалізують себе як небуденні особистості Усі вони розходяться навсебіч з родинного хутора неподалік Канева: хто до Сибіру і в сталінські табори, хто до Харкова і Москви, хто до Праги, Парижа, Нью-Йорка і Торонто, несучи в собі пам'ять роду.

 Самчук, Улас. Чого не гоїть вогонь : роман / Улас Самчук; [упоряд. та передм. Г. Александрової]. — К. : Вид. дім ”Персонал”, 2008. — 245 с. : іл. — (Бібліотека української героїки; вип. 2) — Сер. засн. 2008 р.                                                  У горнилі Другої світової війни Українська Повстанська Армія веде жертовну боротьбу поміж двох неукраїнських сил - радянської і нацистської. Стрімко розгортається сюжет твору. Гасло героїв роману "Чого не гоїть огонь", воїнів УПА: "Боєць - не той боєць, хто мститься, а той, хто боронить право, правду й закон". Провідний мотив твору - народження нової української людини, лицаря - сильного, незалежного, готового до самопожертви. Вражають глибина і пророцтво роздумів Уласа Самчука про долю України, вірою в майбутнє якої пронизана його творчість.

Для широкого загалу читачів.

    Самчук, Улас. На білому коні . На коні вороному / Улас Самчук: [за заг. ред. Л. Івшиної; упоряд.: І. Сюндюков, М. Томак, Н. Тисячна]. — К. : Укр. прес-група, 2012. — 69 с. :  портр. — (Бібліотека газети ”День” ”Україна Incognita”. Серія ”Бронебійна публіцистика”) — Кн. описана за обкл.

     У  книзі спогадів автор розповідає про свій рід і своє життя. Книга буде цікавою для українського читача, зокрема істориків, літераторів, для тих, хто не байдужий до питань національно-визвольної боротьби українців.

 Самчук У. На білому коні: спогади / Улас Самчук// Молода Волинь.- 1991.- 6 груд..- С.4

 Самчук У. На білому коні: спогади / Улас Самчук// Молода Волинь.- 1991.- 13 груд..- С.7

Самчук, Улас. На коні вороному : спомини і враження.— 2-е вид. — Вінніпег : Вид. Т-ва «Волинь», 1990. — 360 с. : іл. — (Інститут дослідів Волині).                                                                                   Ця книга – одне з небагатьох свідчень того, наскільки важко було представникам української інтелігенції перебувати в умовах окупації. Улас Самчук, як видно зі споминів, прагнув будь-якою ціною зберегти свою людську і національну гідність і, будучи далеко за кордоном, зумів передати настрої земляків та неповторний менталітет свого краю. Персонажі та події не вигадані. Тут читач знайде багато знайомих імен: Олена Теліга, Євген Маланюк, Олег Ольжич…

 

   Самчук У.О. Нарід чи чернь? (стаття)// Самчук Улас. Вибрані твори/ Упорядкування текстів, передмова та примітки І.В. Немченка.- Х.: Ранок, 2009. – С233-236.                                              « Хто ми? Нарід чи чернь? Нація чи маса?... Організована, свідома, вигранена збірна одиниця чи юрба без'язиких і безликих постатей?» - запитує на початку статті письменник, наголошуючи на необхідності консолідації українців. Але він із жалем визнає: мільйони співвітчизників абсолютно байдужі до цієї проблеми, що є наслідком довготривалого гноблення краян.

                                                Слово про письменника

 

 Цимбалюк Є. Незавершений роман Уласа Самчука: [про роман «Дермань»] / Є. Цимбалюк// Голос України.- 2005.- 19 листоп.- С.5

Син Волині:  115 років до дня народження У. Самчука // Шкільна бібліотека.- 2020.- №1.- С.27-28

 

Лемешко Н.В. Улас Самчук: літературна вікторина /Н.В. Лемешко//.- Шкільна бібліотека .- 2010.- №1.- С. 117-119

Костюк Г. Образотворець «времені лютого»: Улас Самчук (20 лютого 1905 – 9 липня 1987)/ Г. Костюк// Українське слово. Кн. 2.- К.: Рось, 1994.- С. 499-514

 

Гупало С. Невідомий Улас Самчук / С. Гупало// Волинські губернські відомості.- 2006.-12 січня.- С.7

 

Жулинський М. «Виконати свій обов’язок перед собою і нацією»/ М. Жулинський// Урядовий кур’єр.- 2005.- 19 лют. – С. 9

                                       

                                                   Інтернет-ресурси 

 https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BC%D1%87%D1%83%D0%BA_%D0%A3%D0%BB%D0%B0%D1%81_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87

https://www.radiosvoboda.org/a/30152420.html

https://fakty.com.ua/ua/ukraine/20200103-ulas-samchuk-biografiya-i-pro-shho-pysav-klasyk-literatury/

https://www.poglyad.tv/ulas-samchuk-ne-vse-odno-hto-yak-govoryt-yakym-bogam-molytsya/

https://m.day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/ulas-samchuk-yak-myslytel

 http://museumlit.org.ua/?page_id=164